Пам'ятка на випадок воєнних дій

Страшно, коли біля твого дому стріляють та ведуться бойові дії.

Зазвичай, люди губляться та лякаються, а що робити не знають.

 

1. Якщо стрільба застала на відкритому місці, потрібно відразу ж лягати на землю і постаратися відповзти за найближче укриття (автомобіль, сміттєвий бак, кут будинку). Робити це можна тільки якщо ви не перебуваєте безпосередньо на лінії вогню. Повзти потрібно щільно притиснувшись до землі, використовуючи по черзі ноги для поштовхів корпусу, а руки для його підтягування.

При цьому потрібно весь час оглядатися (але не піднімаючи голови), щоб не виповзти безпосередньо до стріляючих. Коли мети досягнуто, переконайтеся, що поруч немає великих вітрин та інших скляних об'єктів: осколки можуть завдати серйозні травми, аж до смертельних.

 

2. Бігти, коли почалася стрілянина, не рекомендується, адже це може привернути увагу стрільців, які шукають цілі у своєму полі видимості і особливо не розмірковують, противник перед ними або мирний житель. Лежати потрібно до тих пір, поки стрільба не вщухне, а постріли не лунатимуть ще досить довгий час (мінімум 5 хвилин). Також сигналом до підйому може бути команда силовиків або військових.

 

3. Де б ви не лежали, на лінії вогню або за укриттям, потрібно зафіксувати своє положення в максимально безпечній позі. Для цього потрібно прикрити руками важливі артерії. Найкраще лягти в позу ембріона, зігнути в ліктях руки, притиснувши їх до корпусу, а долонями прикрити шию. Від прямого попадання це, швидше за все, не врятує, але у випадку осколкового поранення або слабкого рикошету (коли куля на вильоті), захистить сонну артерію і яремну вену.

Крім цього захищені будуть серце, легені, та інші життєво важливі органи.

 

4. У випадку, якщо ви знаходитесь вдома і під вікнами ведеться стрілянина, найкраще сховатися у ванній кімнаті або коридорі - подалі від вікон, в які можуть залітати випадкові кулі. Ні в якому разі не висувайтеся з вікна і не знімайте те, що відбувається на камеру, снайпер (не важливо чий) може прийняти відблиск об'єктива за снайперський приціл противника і не замислюючись відкрити вогонь на ураження.

 

5. Коли до вашої квартири увірвалися озброєні люди, не заважайте їхнім діям, а якнайшвидше залиште приміщення і сховайтеся в підвалі будинку, у сусідів або просто в під'їзді. У вашій квартирі може бути обладнана вогнева точка, в цьому випадку шанси отримати кулю або загинути від вибуху зростають у рази.

 

6. Якщо ваше житло опинилося в зоні затяжних бойових дій, а евакуації чекати не доводиться, можна спробувати покинути її самостійно. Якщо ви зважилися на це, в жодному разі не вдягайте камуфляж та інше військове спорядження - обидві сторони конфлікту можуть прийняти вас за ворога і застрелити не розбираючись, мирний мешканець ви чи ні.

Пересуватися потрібно акуратно, під стінами будинків, при зустрічі з озброєними людьми не тікати і не проявляти агресивності, а виконувати їхні команди. На шляху проходження можуть бути блок-пости. Підходити до них потрібно повільно, тримаючи руки на виду. Не варто намагатися обійти їх "полями" або прослизнути непомітно в темний час доби - вартові можуть стріляти по підозрілих особистостях без попередження.

Одягнутися потрібно в звичайний цивільний одяг, а брати з собою тільки найнеобхідніше: документи, гроші, ліки, невеликий запас продуктів і речей. Потрібно бути морально готовим до того, що з частиною матеріальних цінностей (або навіть з усіма) доведеться розлучитися.

 

7. У "тривожний чемоданчик" для евакуації потрібно класти тільки найнеобхідніші речі.

Ліки: сильне знеболювальне, жарознижуюче, антибіотики, засоби від харчових отруєнь, йод або спирт, бинт, вата, пластир, засоби від наявних захворювань.

Засоби гігієни: зубна щітка і паста, мило, рушники (краще пресовані одноразові), вологі серветки.

Продукти харчування: все, що можна їсти без приготування, найбільш калорійне і те, що не швидко псується. Це консерви, галети, сухарі, шоколадні батончики або плитки, сухофрукти, очищені горіхи, в'ялене м'ясо та інша подібна продукція на ваш розсуд.

Також потрібно взяти запас води на 1-2 дні, найкраще негазованої мінеральної в ПЕТ-пляшках по 0,5-1 л. Пластиковий одноразовий посуд або алюмінієва миска, кружка, ложка, ніж (бажано не кухонний).

Одяг: кілька комплектів нижньої білизни і шкарпеток, зміна верхнього одягу в залежності від пори року і погоди, дощовик, надійне і зручне взуття на ноги і (якщо дозволяє місце) з собою.

Додаткові засоби: портативний радіоприймач, запасний телефон, батарейки і зовнішній акумулятор (за наявності електроніки), ліхтарик.

Все це потрібно скласти в рюкзак об'ємом близько 30 л. Цей базовий набір для мирного мешканця, який допоможе дістатися до пункту евакуації та комфортно почуватися перші дні у таборі для біженців, або там, де розмістять евакуйованих.

1. Будьте для своїх дiтей добрим прикладом

ставлення до свого здор
ов’я.


2. Ведiть здоровий спосiб життя.

3. Займайтесь фiзичною культурою, виконуйте

вранцi гiмнастику.

4. Загартовуйтеся разом з дитиною.

5. Бiльше бувайте на свiжому повiтрi.

6. Не палiть i не розпивайте спиртнi напої в

присутностi дiтей. Пам’ятайте! Вони повторюють вашi дії в дитячому садку.

7. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумiйте переконати сина чи доньку споживати всi

запропонованi їй страви, навiть тi, якi вони не люблять, але якi для них необхiднi й кориснi.

8. Завжди дотримуйтесь правил гiгiєни i привчайте до цього дитину.

9. Бiльше усмiхайтеся. Це запорука здорової сiм’ї, здоров’я вашого власного й ваших дiтей.


10. Наповнiть свою душу i серце любов’ю до всiх i до всього.

    Є діти, які мають природжений талант знаходити спільну мову з ким завгодно, де завгодно, коли завгодно. А є діти, яким це складно дається. Та спілкуватися краще можна навчити будь-яку дитину!
Спілкування має величезне значення для загального психологічного розвитку дітей, для становлення дитини як особистості. До старшого дошкільного віку, тобто до 5-ти, а тим більше до 6-ти років у дітей повинні бути наступні комунікативні уміння:
- уміння слухати і чути іншого;
- уміння брати участь у вільній бесіді;
- уміння бути уважним до самого себе і до оточуючих;
- уміння розуміти відчуття і настрої іншого;
- уміння осмислювати свої вчинки і вчинки іншого.

Для того, щоб розвивати ці вміння, розкажіть дитині про:

«Секрети спілкування»:
1. Називай друга по імені, і він звертатиметься до тебе так само;
2. Будь уважний до тих, хто тебе оточує, і люди поважатимуть тебе;
3. Будь ввічливий, і у тебе буде багато друзів;
4. Умій уважно слухати іншого, і ти зможеш дізнатися багато нового.

Розкажіть про ці правила дитині якби «проміж іншим», у відповідь на якесь запитання дитини про спілкування чи просто у відповідній ситуації. Тоді ефект буде максимальним.
Також ви можете влаштувати цікаві ігри для дитини, які непомітно для неї допоможуть відпрацювати основні навички, без яких неможливо обійтись у спілкуванні.
Гра № 1 «Обличчя»
Намалювати на листочку обличчя з різним виразом: весела обличчя, таке, що плаче, похмуре, хитре, здивоване, перелякане, і так далі. Визначаємо разом з дитиною, що виражають ці обличчя, і знайомимо дитину з тим, що вираз обличчя називається «мімікою». Говоримо хором це слово.
Гра №2 «Маски»
Дітям і собі даємо завдання: виразити за допомогою міміки горе, радість, біль, страх, здивування. А хто-небудь третій визначає, чи вдалося зобразити «маску». Бажано, щоб було хоча б 3 гравці (ідеально: мама, тато, дитина).
Гра № 3 «Жести»
Пояснюємо хлоп'ятам, що розмовляти можна і за допомогою жестів. Згадуємо по черзі, які жести ми знаємо (як жестом зупинити машину, попросити про щось, поздороватися, попрощатися...). Виграє той, хто зміг згадати жест останнім. Тільки будь ласка, не обігруйте свою дитину. Найкраще, якщо влаштувати гру між декількома дітьми, а ви будете суддею (слідкувати, щоб ніхто не використовував незрозумілих або тільки що вигаданих жестів). Якщо ж такої можливості немає, і ви граєте вдвох з дитиною, у кінці гри переключіть увагу дитини на щось інше, непомітно змініть тему. У будь-якому випадку не акцентуйте увагу на тому, що ви перемагаєте дитину. На жаль, не всі діти вміють раціонально реагувати на таке. Так же, як і не всі дорослі. Ця порада стосується всіх ігор, у які ви граєте з дитиною.

Гра №4 «Іноземець»

Раптом ви потрапили в іншу країну, ви не знаєте мови, вас не розуміють. За допомогою міміки й жестів запитайте дорогу в зоопарк, в басейн, на площу, де стоїть пам'ятник, у кінотеатр, у кафе, на пошту і так далі.

Гра №5 «Ці різні слова»

Розкажіть дитині, що за допомогою слів можна приголубити, прогнати, засмутити, зігріти, образити. Заспокой ляльку Таню, яка плаче, подаруй подарунок другу на день народження, поясни іншому, що тобі не подобається, коли тебе штовхають і попроси більше цього не робити. Таких ситуацій можна придумати безліч. Звичайно, ви можете використовувати такі ситуації, з якими дитина має проблеми: як вирішити непорозуміння без бійки, як пояснити, що ти чогось хочеш без сльоз, купити хліб у магазині… Усі ці ситуації програються за допомогою слів, міміки, жестів.

Гра №6 «Опиши друга»

Дві дитина або дитина з кимось із дорослих стають спиною один до одного і по черзі описують зачіску, обличчя, одяг іншого; хто опинився точнішим, той виграє.

Гра №7 «Дотики»
Дитина закриває очі, а хто-небудь із присутніх доторкається до рук. Малюк відгадує, хто це і називає по імені.


Гра №8 «Слухаємо тишу»

Пропонується всім послухати тишу, а потім визначити, хто і що почув в тиші. Як варіант, можна зробити короткий вступ до гри й сказати, що у нас дома поселилася фея Тиша. «Хочете послухати її пісні? Для цього требі сидіти тихо-тихо і тільки найуважніші зможуть почути її». Бажано, щоб підчас гри сусіди не робили ремонт і не слухали музику, тобто щоб дійсно було максимально тихо. Окрім розвитку вміння слухати, ця гра розвиває вміння концентрувати увагу та контролювати своє бажання «щось сказати», коли знаєш, що це невчасно. Важливо не «перегнути палку» і зупиняти гру як тільки ви бачите, що вона починає набридати дитині, а після закінчення запитувати, що дитина почула. Які були звуки: голосні, тихі, який був тембр (перед цим поясніть, що таке «тембр» дитині), де дитина чула схожі звуки і т.д.

Гра №9 «Інтонація»

Разом з дітьми повторіть речення «Бегемот танцює ламбаду» з різною інтонацією (радісно, байдуже, зло, весело, сумно...). Будь те впевнені, що ваша дитина знає, що таке «ламбада»!

Гра №10 «Складаємо казку»

З коробки, де зібрані різні картинки (вирізки з журналів, сюжетні картинки), узяти по одному малюнку і почати складати колективну казку. Кожен учасник придумує по 1 - 2 речення, а в результаті казка повинна мати спільний сюжет. Так як у цю гру можна грати неодноразово, вона зазвичай подобається дітям і довго не набридає, можна завести спеціальну коробку й поповнювати її новими картинками з прочитаних журналів. Будьте готові, що спочатку розповіді будуть досить дивні та незрозумілі, дитині буде складно, тому допомагайте (але не робіть замість дитини), наштовхуйте на думку. З часом у вашої дитини буде виходити значно краще. Також ви можете бути шоковані тим, яке уявлення про навколишній світ отримала ваша дитина з телевізійних передач. Постарайтеся не забороняти дивитися все й одразу (ця порада з досвіду батьків, які декілька тижнів «відходили» від шоку). Також для гри ви можете використовувати ляльки для лялькового театру чи іграшки.

Гра №11 «Якби я був чарівником»

Всі присутні придумують розповіді або казки-мініатюри. Теми ви можете задавати будь-які. Декілька прикладів: «Як би я змінив світ, якби міг усе», «Дощ – це добре й погано», «Найкраща іграшка у світі», «Найсмачніша цукерка у світі», «Якби люди вміли літати».

Гра №12 «Порівняння»

Дорослий пропонує дітям (дитині) порівняти друзів і себе з якоюсь квіткою, деревом, звіром і так далі. А потім обговорюємо, чому вибрані саме такі порівняння.

Гра №13 «Цвітик-семицвітик»

Давайте пояснимо дітям, що настрій може виражатися різним кольором:
- червоний колір − захоплення;
- оранжевий − радість, веселість;
- жовтий − мені приємно;
- зелений − спокійний настрій;
- синій − сумний, невпевнений настрій;
- фіолетовий − мені тривожно;
- чорний − смутний настрій;
- білий − мені страшно.
Тепер вибираємо собі свій настрій (карточку з кольорового паперу, не показуємо нікому, ховаємо в гаманець) і відповідно до кольору показуємо настрій за допомогою міміки і жестів. Показати треба так, щоб легко було здогадатися.

Гра №14 «Інтерв'ю»

Раптом ви прилетіли з далекої країни, в аеропорту вас зустрічає кореспондент і ставить питання. Можна дати для посилення уявної ситуації ручку від скакалки або залишки від старого мікрофону.
Тепер трохи про те, як пояснити дитині, чому деякі слова не прийнято вживати в своєму мовленні.

Рожеве слово «Привіт»

Один хлопчик розгубив всі хороші слова. У нього залишилися тільки погані. Тоді мама відвела його до доктора. Той сказав: «Відкрий рот, висунь язик, подивися вгору, подивися на кінчик свого носа, надуй щоки». Потім велів хлопчикові піти пошукати хороші слова. Спочатку хлопчик знайшов слово: «у-у-ф!» - теж нехороше слово, потім слово «Відстань», теж погане. Нарешті він виявив рожеве слово «Привіт». Поклав його в кишеню і відніс додому. І після цього навчився говорити хороші слова і став хорошим, добрим хлопчиком. Можна розподілити ролі між членами сім'ї і грати по цій розповіді сценку.

Розповідь про чесність.

«Так буде справедливо»
Прочитати дітям розповідь: «Мама пішла в магазин. Як тільки за нею закрилися двері, брати почали балуватися. Вони то бігали навколо столу, то кидалися подушками. Раптом клацнув замок - це повернулася мама. Старший брат швидко сів на диван, а молодший продовжував підкидати подушку і розбив люстру. Мама розсердилася і поставила його в кут. Старший брат піднявся з дивана і став поряд. «Чому ти так поступив?» - запитала мама. «Так буде справедливо», - відповів хлопчик.

Гарний вчинок

Можна програти уявну ситуацію «Калюжа»: «Пройшов сильний дощ. Дівчинка йшла-йшла і раптом її випадково хтось штовхнув і вона впала посеред великої калюжі. Сама вона вибратися не може. Як можна їй допомогти?» « Допоможемо їй (перекинути колоду, подати руку, маленьку дощечку)». Таких ситуацій ви можете програти безліч, головне − дитина має зрозуміти, що допомога − це добре, її треба надавати й можна отримувати.


Поговоріть з дітьми про хлопчиків і їх вчинки.

   Дуже добре періодично проводити гру «Подивися на себе очима іншого» - яким тебе бачать оточуючі? Як треба виглядати, щоб людям було приємно з тобою спілкуватися? Акцентуйте увагу на тому, що не треба «старатися сподобатися», треба поводитися і виглядати так, щоб оточуючим було комфортно, приємно, спокійно, цікаво, весело біля тебе. Це не спосіб покрасуватися, це вияв елементарної поваги до людей. І треба розуміти, що не всі люди можуть відплатити тим же. Та й не треба слідкувати за тим, хто і як поводиться. Головне − навчитися самому правильно поводитися. Перед тим, як казати щось, думати, чи буде це доречно, чи не образить когось, чи буде це зрозумілим тій людині, до якої ти звертаєшся. Знати, що треба завжди одягати чисті попрасовані речі. І багато такого іншого. Звичай, цього за день не навчишся. Не навчишся і за два. Адже є так багато людей, хто не навчився цього за все життя. Тому намагайтеся вчити свою дитину ненав’язливо, не поспішаючи. І звичайно, щоб вона могла завжди брати приклад із вас.

                                                                                       І ви досягнете успіху.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ВІД ДИТИНИ

Не балуйте мене, ви мене цим псуєте. Я не дуже добре знаю, що не обов’язково надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас. Бійтеся бути твердими зі мною. Я віддаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє мені визначити своє місце. Не покладайтеся на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що рахуватися потрібно лише з силою. Я озвуся з більшою готовністю на ваші ініціативи. Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику і примушує наполегливіше намагатися у всіх випадках залишити останнє слово за собою. Не давайте обіцянок, яких ви не можете виконати; це похитне мою віру у вас. Не піддавайтеся на провокації, коли я говорю або роблю щось тільки за тим, щоб просто засмутити вас. А то потім я спробую досягти ще більших «перемог». Не турбуйтеся надто сильно, коли я кажу: «Я вас ненавиджу». Я не маю буквально це на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили мені. Не змушуйте мене відчувати себе молодше, ніж я є насправді. Я відіграюся на вас за це, ставши «плаксою» і «скиглієм». Не робіть для мене і за мене те, що я в змозі зробити для себе сам. Я можу продовжувати використовувати вас як прислугу. Не дозволяйте моїм «поганим» звичкам залучати до мене надмірну частку вашої уваги. Це тільки надихне мене на продовження їх. Не поправляйте мене у присутності сторонніх людей. Я зверну набагато більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч. Не намагайтеся обговорювати мою поведінку в самий розпал конфлікту. За деякими з об’єктивних причин мій слух притупляється в цей час, а моє бажання співпрацювати з нами стає набагато слабкіше. Буде нормально, якщо ви зробите певні кроки, але поговоріть зі мною про це дещо пізніше. Не намагайтеся читати мені повчання і нотації. Ви будете здивовані, відкривши, як прекрасно я знаю, що таке добре і що таке погано. Не змушуйте мене відчувати, що мої вчинки – смертний гріх. Я повинен навчитися робити помилки, не відчуваючи, що я ні на що не придатний. Не чіпляйтеся до мене і не бурчіть на мене. Якщо ви будете це робити, я буду змушений захищатися, прикидаючись глухим. Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив. Я іноді і сам не знаю, чому роблю так, а не інакше. Не піддавайте занадто великим випробуванням мою чесність. Будучи заплутаний, я легко перетворююся на брехуна. Не забувайте, що я люблю експериментувати. Таким чином я пізнаю світ, тому, будь ласка, змиріться з цим. Не захищайте мене від наслідків власних помилок. Я вчуся на власному досвіді. Не звертайте занадто багато уваги на мої маленькі хвороби. Я можу отримувати задоволення від поганого самопочуття, якщо це привертає до мене надто багато уваги. Не намагайтеся позбутися мене, коли я ставлю відверті питання. Якщо ви не будете на них відповідати, ви побачите, що я взагалі перестану ставити вам питання і буду шукати інформацію десь на стороні. Не відповідайте на дурні й безглузді запитання. Якщо ви будете це робити, то незабаром виявите, що я просто хочу, щоб ви постійно мною займалися. Ніколи навіть і не натякайте, що ви досконалі та безпомильні. Це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами. Не турбуйтеся, що ми проводимо разом занадто мало часу. Значення має те, як ми його проводимо. Нехай мої страхи та побоювання не викликають у вас занепокоєння. Інакше я буду боятися ще більше. Покажіть мені, що таке мужність. Не забувайте, що я не можу успішно розвиватися без розуміння і схвалення, але похвала, коли вона чесно заслужена, іноді все ж забувається. А наганяй, здається, ніколи. Ставтеся до мене так само, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я теж стану вашим другом. Запам’ятайте, що я вчуся, більше наслідуючи приклади, а не піддаючись критиці. І крім того, я вас люблю, будь ласка, дайте відповідь мені любов’ю на це.

10 заповідей батьківства

1.Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти. Або – як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2.Не думай, що дитина твоя: вона Божа. Вона особистість.
3.Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш: ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншій, та – третій: це незворотний закон вдячності.
4.Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й зійде.
5.Не стався до її проблем зверхньо. Бо тягар життя даний кожному по силах, і будь упевнений: їй її тягар не менший, ніж тобі твій. А може і більше. Тому що у неї ще немає звички.
6.Не принижуй!
7.Не муч себе, якщо не можеш щось зробити для своєї дитини, муч, якщо можеш і не робиш.
8.Пам’ятай – для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
9.Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб інші робили твоєму.
10.Люби свою дитину будь-яким: неталановитим, невдалим, дорослим. Спілкуючись з ним, радуйся, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою.

Для зарахування дитини в дошкільний заклад                                   необхідні наступні документи:
      –  медична карта (видає дільничий лікар);
      – ксерокопія свідоцтва про народження;
      – заява батьків або осіб, які їх замінюють

      – при наявності пільг – документи, що їх підтверджують.